Село Олибів входить до складу Сатиївського старостинського округу та займає площу 1,746 км², з населенням 184 чоловік. Густота населення 105,38 осіб/км².
У низині лівого берега р. Стубли, при дорозі на Жорнів і Сатиїв, розміщенно село Олибів. Археологічні знахідки свідчать про давність даного населеного пункту. Так було знайдено поселення стжижовської культури та давньоруське ур. «Круглик» (XVIII-XVI ст..до н.е.), майстерня доби ранної бронзи північна околиця (XVIII-XVI ст. до н. е.), поселення черняхівської культури північно-західна околиця.
Перші звістки про дане село маємо з 1465 року. Тоді вже існувало й прізвище від імені цього село – Олибівський. Акт 1478 року називає «Олибово» як присілок Сатиєва, належний Острозьким. У грамоті 1522 року підкреслюється значення Озлієва як присілка, що переходить разом з Перемилівською, Жорнівкою, Дядьковичами та Сатиява у власність беати Острозької.
Записи XVII – XVIII століть трактують олибово як самостійне село. На той час там нараховувалось понад 40 дворів та понад 600 жителів. У селі був водяний млин, два вітряки, смолярня, кар’єри, де брали глину, вапняк, камінь. В Олибові славилися ставки, де, крім риби, масово ловили раків. Тут добре було розвинуте ткацтво, бортництво.
Назва Олибів унікальна. Вона ніде більше не засвічена. Нема сумніву, що Олибів приховує осоову назву Олиб. Про Олибів і суміжні поселення є легенда. За незапам’ятних часів над р. Стублою поселився відставний воїн «Сатий». Мав він чотирьох синів, які допомагали батькові. Сатий розжився, а сини росли й невдовзі завели свої сім´ї. спочатку жили всі мирно, але згодом звелів він синам поселитися в інші околиці міста. Сини виконали волю батька й заснували сво двори. Найстарший Жорн відійшов на південь, а три молодші: Перемил, Дедько і Олиб – на північ. Потім ці місця стали заселяти інші люди,і так утворилися три поселення, названі по імені перших поселенців – Жорнів, Перемилівка, Дядьковичі і Олибів.
До Олибова відносилися три хутори. На південний захід від села основана була Зинівка. Десь на початку XIX ст. тут поселився лісник Зинь, тобто Зіновій. Пізніше виріс невеликий хутір Лісничівка. У напрямку горба, де люди брали для господарчих потреб коричневу (червону) глину, засновано було осаду – Красна Гора.
Період війн і революцій не обминув село Олибів. Це був час темряви, нужд, переслідувань і безправ’я простого народу.