село Озеряни є територіальним центром Озерянського старостинського округу та займає площу 2,852 км² з населенням 679 чоловік. Густота 238,1 осіб/км².
В низовині, серед озер, при річці Рапатовій неподалік залізниці розкинулося на великій площі старовинне село з назвою Озеряни. Про давні поселення на цій території нічого не відомо. Вперше в письмових пам´ятках село згадується у 1386 році, коли польський король Ягайло і великий литовський князь Вітовт дарують князю Федору Острозькому місто Остріг і належні йому села. Серед них згадується і прилісок Озеряни. В 1464 р. село називається «Озаряни». В польський джерелах село називається «Езофани» і зазначається, що це чеська колонія. На картах 18-19 ст. фігурує назва «Озеряни». Під кінець 18 ст. в селі нараховувалось 47 дворів та понад 600 жителів. Цікавим є той факт, що у селі жило тільки декілька сімей українців. Більшість населення становить євреї. Історія не зазначила, коли саме євреї поселилися в селі, але старожили вважають, що це відбулося наприкінці 19 ст. коли була прокладена залізниця Здолбунів – Дубно. На той час станція була вузловою.
В 40 – х роках 20 ст. в селі було багато єврейських крамниць. Багаті євреї продавали ліс, вугілля, займалися залізничними перевезеннями. На той час в селі були: 2 млини, 2 олійниці,миловарня, 2 пекарні, пожежна, пошта, синагога, жандармський постерунок.
Були в селі чеські осадники, так їх тоді називали. Переважно це були військові, які пішли у відставку і яким польський уряд виділяв землю поблизу села. В селі проживав пан Геліс (англієць) з дружиною і трьома дітьми. Мав він прекрасний будинок з колонами, який був оточений великим садом та виноградниками. На території маєтку був парк з алеями, що спускалися до двох озер. На початку війни маєток було зруйновано.
Багато сліз і горя принесла війна. В жовтні 1942 року всіх євреїв (1200 чоловік) було знищенно у Піщаній ямі с. Варковичі.
Неподалік Озерян був колись хутір Рапатів, звідти бере початок однойменна річка. Після війни чехи з хутора виїхали на батьківщину. Хутір став пустим. В 1947 р. в Озеряни переселилися українці з Польші. Вони й заселили хати – пустки. Зараз хутір Рапатово майже зник.
В післявоєнні роки село стало розбудовуватися. До 1991 р. в селі не було своєї церкви і кладовища. У 1993 р. закладено було Камінь під будівництво храму Покрови Божої Матері.в 1995 р. розпочато було регулярні богослужіння. Зараз в селі височіє прекрасний храм. Це гордість і окраса села Озеряни.
Неподалік від села є об’єкт природно-заповідного фонду Рівненської області – ентомологічний заказник місцевого значення. Площа його 3 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 22.11.1983 року № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 року № 98). Перебуває у віданні Озерянської сільської ради.
Статус надано з метою збереження місць розмноження диких комах — джмелів, бджіл-запилювачів.
Також на території села встановлено памятник воїнам-землякам (№102 від 17.02.1970р держоблік памяток історико-культурної спадщини).