На охорону довкілля суб’єкти господарювання Рівненщини сплатили понад 90 мільйонів гривень
За забруднення довкілля впродовж одинадцяти місяців 2023 року платники податків Рівненської області сплатили до бюджету 90,1 млн грн екологічного податку. Цей показник порівняно з надходженнями за січень-листопад 2022 року зріс на 37,5 відсотка. Про це повідомили в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Так, із загальної суми 66,2 мільйона гривень було перераховано до державного бюджету, що перевищує минулорічний показник на 18,8 млн гривень. Місцеві бюджети теж отримали частку екологічного податку в сумі 23,9 млн грн, що на 6,3 млн грн гривень більше, ніж торік.
У податковій службі нагадують, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які здійснюють:
– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
– розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
– утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
–тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Про право внутрішньо переміщеної особи на податкову знижку
Громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) мають право по 31 грудня 2023 року (включно) скористатись правом на податкову знижку за наслідками 2022 року.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, включається, зокрема, сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною у п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (30х6500=195000).
Чи мають суб’єкти підприємництва, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів, застосовувати РРО/ПРРО?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.
Статтею 1 Закону України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» із змінами та доповненнями визначено, що музеї – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.
У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК.
При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у ЗІР ДПС України
