Малий бізнес Рівненщини сплатив до місцевих бюджетів майже 870 мільйонів гривень єдиного податку
Суб’єкти господарювання Рівненської області, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплатили протягом семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів 869,3 млн гривень єдиного податку, що на 49,6 відсотка, або на 288 млн грн більше надходжень відповідного періоду 2023 року. Про це повідомив в.о. начальника податкової служби області Андрій Троцко.
Як зазначають у податковій службі Рівненщини, найбільша частка надходжень належить фізичним особам – підприємцям, які відрахували до місцевих скарбниць 730,7 мільйона гривень єдиного податку(+ 273 млн грн, або 60%, до січня-липня 2023 року).
Юридичні особи, у свою чергу, спрямували у розпорядження територіальних громад краю 97,5 мільйона гривень цього платежу (+ 15,6 млн грн, або 19%, до січня-липня 2023 року). Водночас, від сільськогосподарських товаровиробників до місцевих бюджетів надійшло 41,1 млн гривень.
Стабільні надходження платежів до місцевих бюджетів - це гарантоване соціальне і пенсійне забезпечення жителів територіальних громад. Тримаємо економічний фронт – сумлінно сплачуємо податки! - наголошують у Головному управлінні ДПС у Рівненській області.
Лише офіційне працевлаштування, прозора виплата заробітної плати та своєчасна сплата єдиного внеску здатні забезпечити формування гідних пенсійних перспектив
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) платник має сплачувати незалежно від свого фінансового стану. Зобов’язання зі сплати єдиного внеску необхідно виконувати в першу чергу, адже вони мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями. Виняток – виплата заробітної плати.
При наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску платнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідно до статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон 2464). На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку, вимога передається державній виконавчій службі для примусового стягнення відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (зі змінами та доповненнями).
За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платників, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) згідно з частинами 10, 11 статті 25 Закону 2464.
Боржникам – фізичним особам – підприємцям, слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте нерухоме та рухоме майно такої фізичної особи. Також до боржників – фізичних осіб вживаються заходи щодо арешту рахунків, у тому числі, хто є власником банківських карток.
Важливо пам’ятати, що сплата єдиного внеску, яка є обов’язковою для платників податків, — одна з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат. Право не сплачувати єдиний внесок під час воєнного стану не передбачає зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу. Тож, якщо ФОП вирішив скористатися пільгою та не сплачувати ЄСВ під час дії воєнного стану, страховий стаж зараховуватись не буде.
При цьому для зарахування страхового стажу розмір сплаченого єдиного внеску має бути не менше визначеного законом мінімального рівня (з 01 квітня 2024 року мінімальний ЄСВ становить 1760 грн за місяць (22% від мінімальної зарплати 8000 грн, тобто 8000х22%)).
Пам’ятайте, що лише офіційне працевлаштування, прозора виплата заробітної плати та своєчасна й у повному обсязі сплата єдиного внеску здатні забезпечити гарантований державою соціальний захист працівників та формування гідних пенсійних перспектив.
Основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека) для чеків, створених РРО та ПРРО, є однаковими
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.
про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).