Пам'ятка
для осіб, потерпілих від покусів та ослинення тваринами
Сказ — невиліковна хвороба багатьох видів теплокровних тварин та людини. Збудник сказу-вірус - вражає центральну нервову систему, що призводить до порушення дихання, роботи серцево-судинної системи і внаслідок цього до смерті.
Збудник виділяється у хворих тварин із слиною, тому зараження найчастіше настає при покусах, а також може відбутися при ослиненні шкіри, при зніманні шкіри із мертвої тварини, її вироблені і т.п.
На сказ хворіють всі теплокровні тварини, включаючи мишей, щурів, летючих мишей, хом'яків, їжаків. Збудник сказу може з'явитися в слині за 10-14 днів до появи ознак хвороби, і заразитися можна навіть від зовні здорових тварин. Тому при кожному покусі, навіть при ослиненні потрібно промити рану водою з милом і негайно звернутися в медичну установу. За твариною, яка нанесла покуси, ветпрацівниками повинен проводитися відповідний нагляд з метою виключення сказу. Якщо тварина здорова на протязі 14 днів від дня покусу, лікування не призначається. На жаль, в окремих випадках потерпілі або їх близькі під впливом емоцій знищують тварину, що нанесла покус і медичні працівники змушені проводити повний курс лікування проти сказу.
Якщо не вдалося вберегтися від покусу або ослинення, насамперед потрібно запам'ятати тварину, що нанесла покус, встановити її власника, адже від цього вирішальною мірою також залежатиме курс лікування.
У тварин сказ може протікати в так званій “тихій” або “буйній” формі. І якщо при останній тварина поводиться у вкрай агресивний спосіб, то “тиху” форму можна й непомітити. Частіше вона зустрічається серед собак. Тварина має пригнічений вигляд, відмовляється від їжі, намагається заховатись в безпечне місце, де її б не турбували. Зовні можна помітити дещо опущену голову й хвіст, слинотечу, пізніше розвиваються паралічі задніх ніг, що призводить до думки, що тварину збила машина і люди нерідко намагаються надати їй допомогу, особливо діти.
Практика показала, що найбільш небезпечними щодо зараження на сказ є покуси, нанесені дикими хижими тваринами (вовки, лисиці, куниці, тхори, ласки, єнотовидні собаки). Необхідно твердо пам'ятати, що здорова дика тварина практично ніколи в данний час не з'являється в населених пунктах і кожний такий випадок слід розцінювати як підозру на сказ. І щороку на території області офіційно реєструється 15-30 і більше випадків лабораторно підтвердженого сказу тварин, реально ж їх більше.
Діти особливо часто страждають від покусів та подряпин тваринами і не слід дозволяти їм гратися з бродячими собаками та котами. Помітивши у дітей подряпини необхідно вияснити їх походження і негайно проконсультуватися у лікаря. Лисиці з паралічем задніх кінцівок нерідко виповзають на дороги та околиці сіл і саме діти найчастіше опікуються такими тваринами, при цьому можуть отримати подряпини та покуси. Проте навіть найменший покус може призвести до трагедії.
Сказ — смертельна хвороба. Але тепер медицина має у своєму розпорядженні надійні препарати, які запобігають її розвитку. Тому так необхідно не гаючись, звернутися за медичною допомогою, щоб застерегти появі клінічних симптомів у потерпілих від покусів та ослинення. Інкубаційний період сказу у людей триває від 6 днів до 1 року (це період від попадання віруса в організм людини до появи перших клінічних симптомів гідрофобії). Якщо лікар призначив лікування, переривати його не можна. Необхідно уникати переохолодження, перевтомлення, стресових ситуацій, спиртних напоїв. Необхідно пам'ятати, що тільки своєчасне звернення до лікаря дає надійну гарантію запобігти трагічним наслідкам. Власники собак повині суворо дотримуватися правил їх утримання, щорічно щеплювати їх проти сказу.
