Територіальні громади Рівненщини отримали від податку на нерухоме майно майже 175 млн гривень
Протягом січня - жовтня 2023 року до бюджетів територіальних громад області надійшло 174,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що на 48%, або 36,6 млн грн більше надходжень відповідного періоду 2022 року. Із цієї суми юридичними особами сплачено 102,3 млн грн, фізичними особами – 72,4 млн гривень.
Нагадуємо, що за об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Переваги задекларованої праці
Використання суб’єктами господарювання незадекларованої праці справляє значний негативний вплив на розвиток економіки країни та життєвий рівень людей. Найчастіше незадекларована праця проявляється у таких формах, як економічна діяльність без державної реєстрації; наймана праця без оформлення трудових відносин; приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати; маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (наприклад цивільні відносини).
У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.
Зокрема, працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе гарантованого державою розміру заробітної плати; виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; соціального страхування. Такий працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.
Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Окрім того, за кожного неоформленого працівника законом передбачена штрафна санкція.
У свою чергу, через високий рівень тіньової зайнятості держава втрачає доходи, які можна було б спрямувати на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення добробуту громадян, що особливо важливо зараз, у воєнний час, коли кожна гривня працює на перемогу.
Тож вкотре звертаємо увагу, що роботодавець має укласти з працівником трудовий договір, повідомити про прийняття особи на роботу державну податкову службу, виплачувати працівнику офіційну заробітну плату в повному обсязі, сплачувати за нього єдиний соціальний внесок.
Пам’ятайте! Тільки задекларована праця допоможе захистити нашу країну, сприятиме розвитку економіки та зробить наше життя кращим!
Податковий агент зобов’язаний відображати у додатку 4-ДФ до Розрахунку виплату доходу на користь ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.180. Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в Розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).