Платники податків Рівненщини сплатили до бюджетів більше 101 млн грн в рахунок погашення податкового боргу
В Головному управлінні ДПС у Рівненській області інформують, що за січень-вересень поточного року, за рахунок вжитих заходів із погашення податкового боргу, до зведеного бюджету країни від платників Рівненщини надійшло 101,4 млн грн, що на 16,3 відс більше, ніж за дев’ять місяців минулого року.
Із загальної суми сплачених в рахунок погашення податкового боргу коштів, до державного бюджету надійшло 74,2 млн грн, а до місцевих бюджетів - 27,2 млн гривень.
В цілому, податкова заборгованість платників до бюджетів усіх рівнів зменшилась порівняно з початком року на 27,8 млн гривень.
Аби не відчувати на собі дієвість заходів стягнення, вжиття яких передбачене законодавчими актами, податківці закликають платників відповідально ставитись до сплати податків, самостійно стежити за наявністю чи відсутністю боргу та своєчасно сплачувати визначені суми податкових зобов'язань.
Нагадуємо, що кожен може самостійно перевірити наявність чи відсутність податкового бору, скориставшись Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua/).
Пам’ятайте: кожна гривня, сплачена до бюджету, - це важлива складова економічного фронту та реальна допомога ЗСУ.
Мінімальне податкове зобов’язання: особливості нарахувань та сплати громадянами
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що починаючи з 2023 року фізичні особи, які мають у власності або в оренді земельні ділянки, які розташовані за межами населених пунктів та віднесені до сільськогосподарських угідь, мають сплачувати мінімальне податкове зобов’язання за попередній звітний рік, скорочено - МПЗ.
Розмір МПЗ становить 4 відсотка від нормативної грошової оцінки землі та зменшується на суму сплачених податків, пов’язаних із такою земельною ділянкою, зокрема на суму земельного податку, а також податку з доходів, отриманих від продажу власно вирощеної сільгосппродукції.
Якщо земля здається в оренду чи емфітевзис на підставі зареєстрованого в Реєстрі речових прав договору оренди, то МПЗ самостійно розраховує і сплачує орендар.
Якщо ж оренда офіційно не оформлена, або одноосібно вирощуєте сільгосппродукцію, то контролюючим органом буде надіслано податкове повідомлення – рішення із детальним розрахунком суми МПЗ та реквізитами для сплати.
Сплатити нараховану суму МПЗ необхідно протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди із розрахунком суми МПЗ у відповідному податковому повідомленні-рішенні необхідно протягом 30 днів з дня отримання звернутися до податкової інспекції за місцем обліку для проведення звірки.
За результатами звірки зобов’язання з МПЗ можуть бути залишені без змін, частково перераховані або взагалі скасовані.
Зауважимо, що мінімальне податкове зобов’язання з фізичних осіб сплачується у вигляді податку на доходи фізичних осіб, який розподіляється між бюджетами всіх рівнів та є бюджетоформуючим як для територіальних громад, так і для обласного і державного бюджету.
Запитували-відповідаємо: який порядок розрахунків та ведення КОРО при відключенні електроенергії?
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій.
Однак, суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Більше про застосування РРО та КОРО – в ЗІР за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques .
