На Рівненщині забезпечено погашення податкового боргу на 108 млн грн
Cтаном на 01.11.2023 року до зведеного бюджету не надійшло 797,4 млн гривень через несплату узгоджених платниками Рівненщини зобов’язань перед бюджетами. Це, безумовно, впливає на стабільність фінансової системи держави, а також на подальше фінансування програм соціально-економічного розвитку, що вкрай важливо в умовах сьогодення.
При цьому кількість боржників юридичних осіб значно менше кількості фізичних осіб, хоча сума їх боргу, навпаки, значно вища.
Не всі платники податків усвідомлюють або хоча б знають про наслідки такої заборгованості. Податковою службою області відносно боржників вживаються відповідні заходи, серед яких надсилання податкових вимог, опис майна у податкову заставу, реєстрація такої застави в державних реєстрах тощо.
Зокрема, з метою забезпечення скорочення податкового боргу податковими органами області у січні-жовтні поточного року вжито ряд заходів, а саме:
- описано майна в податкову заставу на суму 102,3 млн гривень;
- направлено 168 позови до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівкових (безготівкових коштів) юридичних осіб на суму 106,1 млн грн, стягнуто коштів в погашення податкового боргу з банківських рахунків 10,9 млн гривень;
- направлено 15 позовів до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставленого майна боржника на суму 7,9 млн грн, надходження від реалізації заставленого майна становили 0,2 млн гривень;
- направлено 8 позовів до суду про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (відповідно до ст. 96 Податкового кодексу) на суму 1,6 млн гривень та забезпечено погашення боргу без звернення до суду у сумі 0,9 млн грн;
- направлено 673 позови до суду щодо звернення стягнення на активи боржників через ДВС на суму 30,8 млн грн, стягнуто податкового боргу за виконавчими документами в сумі 2,3 млн гривень.
В результаті цих та інших заходів протягом січня-жовтня поточного року погашення податкового боргу живими коштами становить 108,0 млн грн (стягнення грошових коштів інкасовими дорученнями, сплата розстрочених податків та самостійне погашення боргу, інше).
Звертаємо увагу, що накопичення боргу впливає як на стабільність фінансової системи держави, а також на подальше фінансування програм соціально-економічного розвитку, що вкрай важливо в умовах сьогодення, так і на імідж самого платника. Тож метою податківців є не просто стягнути наявний податковий борг, а, насамперед, упередити його появу шляхом стимулювання платників податків до самостійної сплати зобов’язань.
Запитували-відповідаємо: які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту в цілях застосування РРО?
Згідно зі статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО.
Таким чином, до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відносяться товари, які зазначені в Переліку № 231.
Про мінімальний страховий внесок
В Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадують суб’єктам господарювання, що у разі якщо база нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (далі – МЗП), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ — 22 % . Це й буде мінімальним страховим внеском (у 2023 році - 1474 грн (6700 грн х 22 %)).
Зазначене правило не застосовують для нарахування зарплати фізособам із джерел не за основним місцем роботи. У такому разі ЄСВ визначається з фактичної бази нарахування ЄСВ.
До того ж, для нарахування ЄСВ на зарплату працівників, які є особами з інвалідністю, роботодавці застосовують ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
Крім того, в розмірі не менше мінімального страхового внеску зобов'язані сплачувати ЄСВ підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізособи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Внесок сплачується щокварталу. Тож не пізніше 20-го календарного дня після закінчення кварталу у 2023 році до бюджету має сплачуватися ЄСВ у розмірі не менш як 4422 грн. Звільняються від сплати ЄСВ за себе пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
