Військовий збір: платники податків Рівненщини перерахували 2,9 млрд грн на підтримку оборони держави
За січень-листопад 2025 року платники Рівненщини перерахували до державного бюджету 2,9 млрд грн військового збору. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Рівненській області Сергій Вінніченко, це на 2 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Таким чином, обсяг надходжень зріс майже у чотири рази.
Збільшення надходжень стало можливим завдяки поєднанню кількох чинників: ухваленим законодавчим змінам; розширенню категорій платників; підвищенню рівня податкової свідомості громадян та бізнесу області.
Податкова служба області дякує всім, хто сумлінно сплачує військовий збір. У воєнний час це не просто вимога закону — це реальна підтримка Збройних сил і показник громадянської відповідальності.
Нагадуємо, що військовий збір сплачують усі категорії платників податків відповідно до норм Податкового кодексу України. Ставки військового збору у 2025 році становлять:
- ФОПи 1-ї, 2-ї та 4-ї груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску становить 800 грн);
- платники єдиного податку 3-ї групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу, сплачується щоквартально;
- підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу;
- наймані працівники – 5 % від нарахованої заробітної плати.
Звертаємо увагу, що самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на період служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.
Звільнення застосовується автоматично на підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів — з першого числа місяця мобілізації чи укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Щодо порядку заповнення платіжних інструкцій на сплату платежів до бюджету
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує платникам податків, що наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення ( далі – Порядок).
Під час сплати податків, зборів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати) та інші платежі платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
1) «Код платника» - обов’язковий реквізит, який заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
2) «Код фактичного платника» - реквізит заповнюється в наступних випадках:
• юридичними особами:
- у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
• громадянами:
- у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
3) «Код виду сплати»
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку.
Звертаємо увагу, що для спрощення процесу сплати податків Державна податкова служба України підготувала для громадян пам’ятку з детальними інструкціями щодо сплати податкових зобов’язань з майнових податків, зокрема земельного податку, як через мобільні за стосунки банків, так і у касі банківських установ. Ознайомитись з пам’яткою можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/930453.html.
Запитували-відповідаємо: який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування. Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК. Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в ЗІР.
