До бюджетів територіальних громад Рівненщини сплачено 152,1 млн грн акцизного податку
За 2021 рік до місцевих бюджетів територіальних громад Рівненської області сплачено акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 152,1 млн гривень. Це на 15,5 відс., або на 20,4 млн грн більше ніж за відповідний період 2020 року.
Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність з продажу підакцизних товарів. Це суттєво впливає на збільшення надходжень до місцевих бюджетів.
На розвиток своїх громад отримали бюджети міста Рівне 77,9 млн грн., Рівненського району - 32,4 млн грн., Сарненського району - 18,6 млн грн, Вараського району-12,0 млн грн та Дубнівського району – 11,6 млн гривень.
Покупці підакцизних товарів можуть впливати на сплату акцизного податку до місцевих бюджетів, вимагаючи розрахунковий документ у продавця. Адже сума акцизного податку, що сплачується до місцевих бюджетів відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек, то відповідно не сплачено акцизний податок. Як наслідок – бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.
Як покупець може отримати фіскальний чек за товари (послуги) оплачені через програмний РРО?
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що відповідно до норм Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» розрахунковий документ може бути створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року розширено перелік суб’єктів господарювання, які повинні застосовувати РРО та/або програмні РРО.
Так, застосування РРО та/або програмних РРО стало обов’язковим для платників єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обсягу доходу за умови здійснення ними розрахункових операцій.
При цьому, не застосовують РРО та/або програмні РРО платники єдиного податку першої групи.
Податкова амністія: ставка збору з одноразового добровільного декларування може бути зменшена
Відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.
Так, припустимо, що фізична особа, яка має активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до ПКУ, «переводить» такі активи у грошові кошти із наступним придбанням зазначених державних облігацій.
Якщо така «конвертація» відбудеться у періоді з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання Декларації, то декларант має право зазначити номінальну вартість таких облігацій і сплатити з неї Збір за ставкою 2,5 відс. (замість 5 відс. чи 9 відс., передбачених для коштів на рахунках банків). Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання, визначеного з номінальної вартості таких облігацій, трьома рівними частинами щорічно.
Платник податку, який є одинокою матір’ю, батьком, опікуном чи піклувальником має право на підвищену податкову соціальну пільгу
У Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадують, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2022 році складає 1240,50 гривень.
Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2022 році – 1860,75 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3470 гривень (2481 грн. х 1,4).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.