На Рівненщині платники податків погасили понад 75,7 млн грн податкового боргу
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що у 2021 році до бюджетів усіх рівнів за рахунок погашення податкового боргу надійшло 75,7 млн гривень.
Найбільші суми надходжень забезпечені до державного бюджету – 53,5 млн грн, ще 22,2 млн грн спрямовано до місцевих бюджетів.
Станом на 1 січня 2022 року на Рівненщині 37395 платників податків мають податковий борг у сумі 668,7 млн гривень. Порівняно з 2020 роком заборгованість платників перед бюджетами зменшилась на 29,9 млн гривень.
Податківці акцентують, що робота з недопущення та погашення податкового боргу залишається пріоритетним напрямом діяльності податкової служби. Адже своєчасно сплачені податки є запорукою добробуту усіх громадян та держави в цілому.
Перевірити наявність чи відсутність податкового боргу кожен платник може самостійно, здійснивши звірку щодо розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет. Громадяни також можуть отримати інформацію щодо нарахованих податкових зобов’язань у Центрах обслуговування платників, що діють при державних податкових інспекціях області.
Як почати роботу з програмним РРО
В ГУ ДПС у Рівненській області звертають увагу, що на веб-порталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» розміщені безкоштовні програмні РРО. Для того, щоб розпочати роботу на такому ПРРО, необхідно здійснити наступні кроки:
1. Обрати програмне забезпечення.
2. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи. На веб-порталі КЕП ДПС розміщено роз’яснення та зразки заповнення документів.
3. Зареєструвати господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО. Повідомити ДПС про такий об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.
4. Подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316604) або декілька заяв – за потреби. Заяву в електронній формі подають засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності. Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій
5. Зареєструвати касира на фіскальному сервері. Реєстрація касира здійснюється шляхом подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F1391802) через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення із зазначенням ідентифікатора ключа.
6. Ввести в ПРРО перелік товарів.
7. Службовий документ про відкриття/закриття зміни створюється на ПРРО автоматично з присвоєнням локального номеру та направляється до фіскального серверу ДПС. Реєструється сервером шляхом присвоєння номера, який є номером зміни. Номер зміни повідомляється особі, яка відкриває зміну на ПРРО, у відповіді фіскального сервера. На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
8. Закрити робочу зміну. Для цього формується фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.
Подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316604) або декілька заяв – за потреби. Заяву в електронній формі подають засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності. Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій
Реєстрація касира здійснюється шляхом подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F1391802) через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення із зазначенням ідентифікатора ключа.
Службовий документ про відкриття/закриття зміни створюється на ПРРО автоматично з присвоєнням локального номеру та направляється до фіскального серверу ДПС. Реєструється сервером шляхом присвоєння номера, який є номером зміни. Номер зміни повідомляється особі, яка відкриває зміну на ПРРО, у відповіді фіскального сервера. На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.
Закрити робочу зміну. Для цього формується фіскальний звітний чек/фіскальний звіт.
Витрати на лікування коронавірусної хвороби можна включати до податкової знижки
Відповідно до внесених минулого року змін до Податкового кодексу України, за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки платника податку в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім'ї першого ступеня споріднення.
Нагадаємо, що для реалізації права на податкову знижку, платнику податку необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи громадян по 31 грудня включно року, наступного за звітним (за витратами, понесеними у 2021 році – до 31 грудня 2022 року).
Податкова амністія: які транспортні засоби є об'єктами одноразового добровільного декларування?
Одним із об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування є рухоме майно (зокрема, транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Водночас, пунктом 10 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено перелік об’єктів рухомого майна, щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Це, зокрема, один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.